Шовковиця платанолиста Безплідна (Morus platanifolia Fruitless)
Загальне враження та декоративність
Шовковиця платанолиста Безплідна — це дерево для тих, хто закоханий у великолисті, «екзотичні» силуети й хоче мати в саду справжню тіньову парасолю без жодних компромісів у чистоті ділянки. Її вирощують не заради плодів, а заради листя — великого, химерно вирізьбленого, з платановим настроєм. А головна «магія» саме цього сорту в тому, що він стерильний і не плодоносить, тож під кроною можна ставити лавку, робити зону відпочинку, висаджувати біля доріжок і терас — без плям і без зайвого прибирання.
Походження та селекція
Сорт Fruitless був виведений спеціально для місць, де навіть поодинокі плоди шовковиці небажані. Він є стерильним, тобто не утворює плодів, і саме це робить його ідеальним міським та «парадним» деревом. За біологією це декоративна форма шовковиці білої з платанолистим характером листя — з акцентом на красу крони та фактуру зелені, а не на врожай.
Розміри, форма росту та характер крони
У саду Шовковиця платанолиста Безплідна формує невисоке дерево з ефектною, широкою, розлогою кроною типу «парасолі». Її розміри значною мірою залежать від формування: без регулярного вкорочення вона нарощує більш природний «капелюшний» силует і додає висоти та ширини рівномірно, а з обрізкою крона стає нижчою, більш пласкою й ще більш «тіньовою». Саме тому біля таких шовковиць так часто з’являються романтичні лавочки — тінь від крони виходить щедрою, м’якою і дуже приємною.
Листя: екзотика платана в шовковиці
Листя у сорту — його головна прикраса. Воно листопадне, насичено-зелене, дуже велике: здатне виростати приблизно до тридцяти сантиметрів завдовжки та до п’ятнадцяти — сімнадцяти сантиметрів завширшки. Вирізи виразні, але лопаті дещо мілкіші, ніж у плодоносної платанолистої форми, завдяки чому крона виглядає «акуратнішою» і більш графічною.
Особливо цікава сезонна зміна форми листка. Молоді листочки після розпускання спершу виглядають майже ідеально яйцеподібними або подовжено-серцеподібними, як у ботанічного виду. А вже з наближенням літа нові листки на кінцях пагонів набувають «платанового» характеру — найчастіше з трьома подовженими кінчиками та нерівними краями, трохи схожими на інжирове листя.
Сезонність: пізнє пробудження і осінні барви
Ця шовковиця розпускається пізніше за більшість листопадних дерев, і це часто навіть плюс: менше ризиків для молодого листя у примхливі весняні періоди. Восени, якщо осінь довга, тепла і без ранніх морозів, листя може ненадовго пожовтіти перед листопадом. Але нерідко буває й так, що листя тримається зеленим дуже довго, а перший легкий мороз швидко «підпалює» його в коричневий тон — і тоді листопад стає стрімким. Це не хвороба і не проблема, а типова поведінка сорту.
Обрізка і формування: як керувати кроною та листям
Форма крони й навіть швидкість росту тут безпосередньо залежать від того, як ви її стрижете.
Якщо після найсильніших морозів, але до набухання бруньок, укоротити торішні прирости й залишити приблизно по двадцять сантиметрів, дерево відповість потужними новими пагонами завдовжки близько п’ятдесяти — ста двадцяти сантиметрів. Саме на них швидко з’являються великі, рано «платановидні» листки, а крона стає більш пласкою, парасолькоподібною, з легким пониканням кінчиків гілок — ідеально для тіні.
Якщо ж не вкорочувати, прирости будуть більш помірними — орієнтовно близько тридцяти сантиметрів за сезон — і крона наростатиме природно, поступово, у формі широкого «капелюха», одночасно додаючи і висоти, і ширини.
Умови вирощування: сонце, ґрунт, волога
Шовковиця любить сонячні, добре прогріті місця — саме там вона виглядає максимально переконливо й дає найбільше красивого листя. До ґрунту сорт невибагливий, головне — щоб він був добре дренований. У глибшій, поживній землі дерево росте швидше, а листя стає більшим і ще декоративнішим. Глина в нижніх шарах ґрунту їй не заважає, якщо немає застою води в зоні коренів.
Після пересадки молодому дереву в перші кілька сезонів потрібна надійна опора з вітровим підв’язуванням — зазвичай на три — чотири роки, доки воно добре вкоріниться і почне впевнено тримати крону.
Коренева система та розміщення в саду
Корені у шовковиці здебільшого поверхневі, при цьому вони не мають агресивної звички «ламати» доріжки чи підпірні стінки, тож дерево можна сміливо планувати для приватних садів з мощенням і терасами. Важлива особливість — вона не терпить посипної солі, тому її краще не садити там, де взимку регулярно застосовують реагенти або сіль біля проїзної частини.
Зимостійкість
Шовковиця платанолиста Безплідна надійно морозостійка приблизно до мінус тридцяти градусів і здатна переносити короткочасні коливання до мінус тридцяти шести, якщо деревина добре визріла. Це дуже сильний аргумент для українського клімату: сорт підходить і для відкритих, сонячних ділянок, і для садів, де важлива стабільність дерев у зиму.
Чому варто придбати Шовковицю платанолисту Безплідну
Це один із найкращих варіантів, коли хочеться отримати «екзотичний» великолистий вигляд без мінусів плодоносної шовковиці. Стерильність і відсутність плодів роблять сорт ідеальним для терас, лавок, парадних доріжок і зон відпочинку. Велике вирізьблене листя, щедра тінь від парасолькоподібної крони, відмінна морозостійкість і можливість легко керувати формою обрізкою — усе це робить Fruitless рослиною, яка швидко стає центром «затишної» частини саду.
Рекомендації від Розсадника рослин Природа
Висаджуйте Fruitless на сонячному, теплому місці, де крона зможе розкритися і працювати як тіньова парасоля. Після посадки забезпечте опору з підв’язуванням на перші сезони, щоб дерево спокійно вкорінилося без розгойдування вітром. Якщо хочете максимально великі «платанові» листки й пласку парасолькоподібну крону — робіть обрізку після відступу найсильніших морозів, але до набухання бруньок. Якщо ж вам ближчий природний силует — залишайте дерево рости більш вільно, лише з мінімальними санітарними корекціями. Уникайте місць, де взимку застосовують посипну сіль.
Ласкаво просимо в Розсадник рослин Природа — я підберу для вас якісний, доглянутий екземпляр Шовковиці платанолистої Безплідної, щоб дерево швидко прижилося і стало тією самою тіньовою «лавкою під парасолею», про яку мріють улітку.

Самшит вічнозелений Конус (Buxus sempervirens…
Самшит вічнозелений на ніжці (Buxus… 











